Перепони в роботі рітейлу: наслідки для галузі

Середній щорічний оборот роздрібної торгівлі в Україні, за останні п'ять років, складає 1 трлн грн, свідчать дані Державної служби статистики. Рітейл є одним з найбільш розвинених сегментів української економіки.

Вбачаючи потенціал ринку, власники бізнесу продовжують нарощувати інвестиції в сектор. Щороку відкриваються десятки нових магазинів, а іноземні компанії серйозно аналізують перспективи розвитку в Україні. Очікування досить серйозні — Україну в якості потенційного ринку збуту продукції розглядають оператори зі світовими іменами, зокрема IKEA, H&M.

Не дивлячись на вражаючі розміри, рітейл є одним з найбільш вразливих бізнесів, коли мова заходить про зміни правил гри на законодавчому полі, або тиску з боку контролюючих органів. Аналізуючи найбільш актуальні для цієї галузі правові питання, можна виокремити декілька болючих тем, охоплених зокрема антимонопольним регулюванням, проведенням тендерів та інтелектуальною власністю.

Свого часу широкого розголосу отримало безпрецедентне рішення Антимонопольного комітету №182-р від 29 квітня 2015 року, яке стосувалося 14 найбільших торгівельних мереж України. Їх зобов'язали сплатити штрафи у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Мова йшла про змову рітейлерів з постачальниками та виробниками товарів, формуванню єдиних підходів до ціноутворення для своїх споживачів у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, переважно продовольчим асортиментом міста Києва.

Суди, переглядаючи обґрунтованість такого рішення Антимонопольного комітету, дійшли висновку, що АМКУ не довів наявність факту обміну між конкурентами інформацією, яка є чутливою для ринку.

Таким чином, судова практика з цього питання підтримала рітейл та вказала на відсутність належного економічного аналізу ринку з боку регулятора.

Справи щодо антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються проведення тендерів у межах законів "Про здійснення державних закупівель" та "Про публічні закупівлі", є тією категорією справ, які розглядаються судами найчастіше. Зазвичай Антимонопольний комітет безпідставно звинувачує у змові рітейлерів, ґрунтуючись виключно на зовнішніх ознаках обміну інформацією. Тому у судових рішеннях наголошується, що перед тим як звертатись до суду, АМКУ повинен дослідити обставини формування розрахунку цінової складової пропозиції та ринкову ціну на товар, який купується, та оцінити потенційну можливість реального виконання кожним з учасників зроблених пропозицій. В іншому випадку, без належного доведення, звинувачення АМКУ у антиконкурентних узгоджених діях визнаються безпідставними.

Варто звернути особливу увагу на судову практику, яка стосується проведення перевірок згідно із законодавством про Захист прав споживачів.

Так, у разі створення перешкод Інспекції захисту прав споживачів, суб'єкти господарювання можуть нести відповідальність у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць.

Звісно, що Інспекцією як правило штраф стягується по максимуму у розмірі 10% від вартості реалізованої продукції. Суди зі свого боку визнають протиправним накладання штрафу та скасовують такі постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів, якщо скаржником не доведено об'єктивного розміру штрафу. Зокрема, розмір штрафу повинен нараховуватись залежно від обсягу реалізованої продукції цим суб'єктом господарювання в цілому, а не його відокремленим підрозділом, що безпосередньо був об'єктом перевірки, що суттєво впливає на суму стягнення.

Також розповсюдженим порушенням, яке інкримінується рітейлерам, є недотримання авторських прав при використанні музичних творів у своїх торговельних мережах.

В цих питаннях судова практика наголошує на тому, що укладаючи договори на використання музики у свої мережах, необхідно ретельно підходити до вибору компаній, які мають необхідний обсяг дозволів на укладання ліцензійних договорів на використання музики. Висновки судів зводяться до того, що тільки договори з Українською Лігою Авторських та Суміжних Прав, яка законно керує найбільшим в Україні каталогом музичних творів, є запорукою легального використання музики у комерційних цілях і надійного захисту від претензій державних контролюючих органів та третіх осіб. Договори з будь-якими іншими підприємствами не гарантують користувачу цих переваг.

Ще однією правовою перепоною в роботі рітейлу є митне оформлення товарів. В судовій практиці є чимало прецедентів, коли фіскальний орган відмовляв у митному оформленні товарів: зривалися поставки і, як наслідок, дистриб'ютори підраховували багатотисячні збитки. Але цього року уряд вирішив піти на зустріч рітейлу: у травні було внесено проект постанови КМУ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", яким пропонується спростити процес взаємодії бізнесу та контролюючих органів в рамках механізму "єдиного вікна" на митниці.

Очікується, що реалізація норм проекту постанови дасть змогу прискорити та удосконалити процес взаємодії суб'єктів господарювання з органами державної влади, які здійснюють митний, санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний та державний контроль товарів з харчовими продуктами тваринного походження, побічними продуктами тваринного походження та кормами тваринного походження.

Підсумовуючи, можна сказати, що вирішення питань торгівельної галузі України має позитивну динаміку. В складних умовах, в яких опинився рітейл після кризи, позитивним є те, що судова практика та урядові ініціативи йдуть на зустріч бізнесу. Отже, для того щоб вийти на якісно новий рівень розвитку в галузі рітейлу, необхідно дотримуватись останніх тенденцій управління та діяти в межах законодавства, а питання оптимізації буде залежати від консолідації зусиль всіх гравців ринку у самих проблемних напрямках.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на salon-cherish.ru в Telegram

Источник